ПРАВО МАТИ РІДНОГО ГЕНЕТИЧНО ДИТИНИ – ЦЕ ПРИРОДНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ
В українському законодавстві дуже чітко прописані всі етапи і нюанси застосування законодавчих репродуктивних технологій, включаючи також донорство яйцеклітин і сурогатне материнство для його використання в циклах штучного запліднення.
Немає нічого більш важливого для дорослих людей, ніж стати батьками. Однак, на жаль, величезна кількість людей бореться з безпліддям, і іноді це неможливо з використанням власних ооцитів або з особистим виношуванням дитини. Саме в таких випадках приходить на допомогу програма донорства і сурогатного материнства, коли пара може використовувати донорські яйцеклітини для зачаття дитини або використовувати послуги сурмами, щоб отримати рідну дитину.
Що стосується українського законодавства, воно є одним з найліберальніших на території Європи. Зокрема, в 281 статті Цивільного кодексу дуже чітко прописано, що допоміжні репродуктивні технології для зачаття і народження дитини має право використовувати повнолітня психічно здорова жінка, яка в них потребує. Це означає, що використання донорських яйцеклітин, як і сурогатне материнство, може бути використано тільки для тих жінок, які дійсно мають серйозні проблеми із зачаттям або протипоказання для виношування. Сімейний кодекс України був спеціально розширено, і в ньому визначається, що дитина, зачата за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, є дитиною тієї пари, чоловіки або жінки, які використовували допоміжні репродуктивні технології для зачаття і народження.
У 290 статті Цивільного кодексу України чітко прописані права та обов’язки донора яйцеклітин і сурогатних матерів. Законодавство пред’являє до донорам такі вимоги: в якості донора можуть виступати родичі або знайомі безплідної пари, їм може бути анонімний донор, який йде на це добровільно. Не так давно в силу вступив закон про захист персональних даних, і відповідно до нього донор, який передає свої яйцеклітини на комерційній основі, також зобов’язаний бути анонімним.